НАЦІОНАЛЬНІ ГЕРМАФРОДИТИ
Дмитро Донцов

Кожного, хоч би поверхового обсерватора українського руху в Росії мусить вразити дивний факт: з одного боку безперечний поступ сього руху, захоплення ним чимраз ширших верств суспільности, з другого ж – застрашаючий занепад політичної думки в колах ідейних провідників буржуазного українства. Рівень політичної зрілости сучасного українства [Про українство соціялістичне тут не говоримо. Український соціялізм хоч не все як слід узгляднював національний момент, проте завше опирав українство на політичнім русі мас.] не лише нижчий від того, на якім стояло українство у XVII і XVIII ст., але його не можна порівнювати навіть з ідеями кирило-методіївців.

[ Детальніше ]

Іванишин Петро

Батьківщина як фундаментальний спосіб буття людини в поезії Тараса Шевченка і вісниківців

Основоположне значення для інтерпретації класичної художньої спадщини, на нашу думку, має окреслення сутнісних рис герменевтичної традиції національно-екзистенціального мислення, основоположником якої в українській культурі став Тарас Шевченко. Діалог з цією могутньою, стрижневою для української літератури нового часу традицією допомагає виявити передусім глибинні, смислові естетично-інтенціональні пласти художніх всесвітів. А це, своїм чином, дуже часто сприяє об’єктивному усвідомленню місця і значення творчості того чи іншого автора в діахронному контексті національного літературного процесу. На сучасному етапі розвитку української науки про літературу простеження такого діалогу вкрай актуальне для творчості письменників міжвоєнного періоду із виразним націоцентричним типом художнього мислення – вісниківців.

[ Детальніше ]

Олег Баган

Євген Маланюк про російську літературу

Євген Маланюк належить до числа найпроникливіших поціновувачів художньої літератури в українській культурі. Його мисленню властиві широта культурологічних узагальнень, витончений художній смак, уміння вловлювати ментальні нюанси творчості. Як відомо, Є. Маланюк в основному формувався вже на еміграції, після 1920 р., в середовищі письменників-вісниківців, на світоглядних принципах вольового націоналізму. Як літературний критик і мислитель він зазнав значного впливу Дмитра Донцова. Однак письменник, вихований в системі російської імперської освіти, перейнятий ритмами розвитку модерної російської культури, постійно звертався у своїй есеїстиці, на відміну від інших вісниківців, до російської літератури, оригінально інтерпретував її.

[ Детальніше ]

В Одесі відбулася телепередача про Євгена Маланюка

16 січня 2012 року в рамках програми Одеської державної обласної телерадіокомпанії «Діалоги» (ведучий – Богдан Чуфус), що є одним з небагатьох одеських «майданчиків» для поширення українських державницько-патріотичних поглядів, відбувся виступ голови Одеського осередку Національно-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова, кандидата історичних наук, доцента Олександра Музичка, присвячений видатному ідеологу українського націоналізму Євгенові Маланюку (1897 – 1968) з нагоди 115 річниці з його дня народження. В рамках програми було презентовано видання Національно-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова «Вісниківство», «Д.Донцов Літературна есеїстика», «Д. Донцов Дух Росії» (редактор Олег Баган).

[ Детальніше ]

Діалоги. До дня народження Євгена Маланюка

[ Детальніше ]

«Енциклопедія націоналізму»

[ Детальніше ]

Джерела українського націоналізму

Науково-ідеологічний центр ім. Дмитра Донцова розпочав свій новий великий проект: вийшов 1-й том «Вибраних творів» Д.Донцова із запланованої 10-томової серії. Про цю культурну подію всеукраїнського значення нам докладніше розповів упорядник, редактор, автор передмови і коментарів до книги, керівник НІЦ ім. Д. Донцова Олег Баган.

[ Детальніше ]

Вийшов перший том вибраних творів Дмитра Донцова

До першого тому спадщини Дмитра Донцова (1883-1973) ввійшли статті на політичні теми, написані у ранній період творчости автора. Окрім праць, що виходили брошурами, як "Сучасне політичне положення нації і наші завдання", "З приводу однієї єреси", "Енгельс, Маркс, Лассаль про "неісторичні" нації", "Міжнародне положення України і Росія" та "Українська державна думка і Европа", до книги увійшли статті з часописів "Дзвін" (Київ), "Украинская жизнь" (Москва), "Українська хата" (Київ), "Шляхи" (Львів). Загалом твори цього періоду демонструють світоглядну еволюцію автора від соціял-демократизму до національного волюнтаризму і консерватизму. Водночас вони є вагомою віхою у розвитку української політичної думки.

[ Детальніше ]